Попав Кличко на той світ. Зустрічає його святий Петро, та й каже. - Ти славетний спортсмен, тебе скрізь поважають. Тебе і в пеклі і в раю всі хочуть бачити. Будеш їздити туди-сюди возити посилки. - Добре, каже Кличко - а про себе і думає, що непогана і робота між раєм та пеклом кататись. Дає святий Петро велосипеда, підводить до дороги повної машин у три ряди, тролейбуси, маршрутки, і каже : - їдь уже. А Кличко дивиться на ту дорогу, та й помічає. - Так тут же немає велодоріжки. А святий Петро йому: - Так отож. (f)